Освіта для світу, що змінюється

Створити у школі середовище, сприятливе для виховання активних громадян, готових до життя в розмаїтому суспільстві, покликана трирічна всеукраїнська програма "Демократична школа". Команда програми переконана: лише відповідного змісту і методів навчання замало - потрібен щоденний досвід реальної демократії в навчальних закладах.


Уривок зі статті в газеті "Освіта України", 17 липня 2017 року - передрук з дозволу видання

Суть програми можна сформулювати так: освіта для демократичного громадянства й освіта з прав людини (для зручності ці терміни скорочують до абревіатур ОДГ/ОПЛ) - не окремі предмети у шкільному розкладі, а насамперед атмосфера, що сприяє щоденному навчанню демократії. Допомогти навчальним закладам "укоренити" систематичні демократичні практики у навчально-виховний процес і сформувати безпечне, інклюзивне, демократичне середовище має на меті Всеукраїнська програма освіти для демократичного громадянства "Демократична школа", що реалізовується Європейським центром ім. Вергеланда у співпраці з Міністерством освіти і науки України та Радою Європи за підтримки Міністерства закордонних справ Норвегії. Нині до мережі закладів програми входять 74 школи із 24 областей. 

У червні завершився перший цикл програми, розрахованої на три роки (2016-2018): заклади, які подали заявки на участь у ній, оцінили свої потреби у демократичних змінах і за допомогою тренерів розробили та реалізували відповідні проекти впродовж 2016-2017 навчального року. Частина тренерів увійшла до авторського колективу, який розробив посібник "Громадянська відповідальність: 80 вправ для формування громадянської та соціальної кометентностей під час вивчення різних шкільних предметів у 5-9 класах". У ньому, крім методичних рекомендацій, містяться приклади вправ для включення у викладання 12 різних предметів в основній школі змістової лінії "Громадянська відповідальність" (громадянська компетентність, нагадаємо, була визначена проектом нового Державного стандарту освіти однією з восьми ключових компетентностей).

Почувши про проект у розмові з директором школи - учасниці програми, ми вирішили дізнатися про "Демократичну школу" детальніше. У матеріалі "ОУ" ("Освіта України") - інтерв'ю із коорднинатором програми в Україні Андрієм Донцем, розповідь тренера програми і члена авторського колективу посібника для вчителів "Громадянська відповідальність" Наталі Герасим та інформація з конференції, присвяченої підсумкам першого циклу програми.

ЩОБ ДЕКЛАРАЦІЇ СТАВАЛИ РЕАЛЬНІСТЮ

Центр імені Вергеланда, що реалізовує програму - експертний центр у сфері освіти для деомркратичного громадянства, прав людини та міжкультурного порозуміння, заснований Радою Європи та урядом Норвегії для надання підтримки державам-членам Ради Європи в названій сфері. "Нас створили для того, щоб ми допомагали перевести освітню політику в практику, - пояснила в своєму виступі виконавчий директор Центру Ана Перона-Ф'єльдстад. - Аби декларації могли стати конкретною реальністю в навчальній і викладацькій практиці шкіл, в управлінні навчальними закладами, їхніх відносинах із громадами".

Говорячи про цілі сталого розвитку, визначені ООН у новій глобальній програмі, яка розпочала свій відлік 1 січня 2016 року, Ана Перона-Ф'єльдстад зауважила: всі країни, що є членами організації, повинні до 2030 року забезпечити доступ до якісної освіти всім, хто бажає навчатися. А якісна освіта - це неодмінно й освіта про права людини й демократію. "Нам потрібні учні, які можуть спілкуватися з іншими в суспільстві, де існують інші думки та різні погляди на світ, учні, які можуть орієнтуватися у цьому "ландшафті", - наголосила вона. - У звіті Міжнародної комісії з питань фінансування глобальних освітніх можливостей "Покоління, що вчиться: інвестування в освіту для світу, що змінюється" зазначено: до 2050 року половину професій замінять. Тобто за 33 роки в нас буде цілком інший ринок праці, який потребуватиме зовсім іншого набору навичок. Зокрема, тих, що пов'язані із критичним мисленням і гнучкістю. Люди повинні вміти навчатися і вирішувати проблеми. Це знання, навички і цінності, про які йдеться у концепції Нової української школи. Якщо системи освіти не зреагують на цей виклик вже зараз, виникне нестача кваліфікованих працівників. Освіта - це дуже важлива реакція на майбутнє: ми маємо дивитися, що потрібно світові".

Проте програма орієнтована не лише на майбутнє, а й на сьогодення: як свідчать дослідження, задоволеність учня своїм життям, його відчуття безпеки залежить насамперед від учителів, які надають підтримку, батьків, котрі піклуються про дітей, і сприятливого для навчання середовища, в якому до них дослухаються й поважають. Підхід "Демократичної школи" передбачає не лише формування безпечного середовища в самому закладі, а й партнерські стосунки з тими, хто перебуває поза ним: батьками та громадою. "Школа не має бути закладом із зачиненими дверима, - переконана Ана Перона Ф'єльдстад. - Школа, громада і батьки разом можуть зробити так, щоб учні почувалися спроможними, відсували за собою силу і були готові діяти".

ЗМІНИ ПОЧИНАЮТЬСЯ СЬОГОДНІ

Заступник міністра молоді та спорту Олександр Ярема під час конференції наголосив: "У школі молоді люди формуються як особистості, як громадяни. Від учителів залежить, якими вони будуть: пасивними, тими, хто чекає, що вирішуватимуть за них, чи активними, такими, які братимуть відповідальність на себе. Завдяки програм "Демократична школа" ми отримали інструментарій, за допомогою якого можемо спрямувати молодь на конструктивну роботу, активнішу участь у суспільному житті. У закритих системах важко виховата активних громадян: настав час, коли потрібно говорити про партнерство і співпрацю".

У червні відбувся перший "випуск" програми: за 16 місяців супроводу школи пройшли шлях від "діагностики" проблем до реалізації проектів та оцінки змін. За цей час заклади запровадили демократичні процедури та заснували органи самоврядування, громадянську освіту й освіту з прав людини інтегрували у звичні предмети, частіше почали використовувати посібники Ради Європи з освіти для прав людини й демократії. Змінилися й відносини з місцевою владою та громадою: у школах започаткували заходи, спрямовані на вирішення проблем у громаді й підтримку суспільних інтересів, учні долучилися до співуправління молодіжною сферою, разом з батьками й учителями вони беруть участьу діяльності місцевих організацій громадянського суспільства.

"Демократична школа", як свідчать результати першого циклу, вплинула на всіх учасників процесу: закладам вдалося зробити шкільну громаду згуртованішою і знизити рівень булінгу, учні стали більш мотивованими (а отже, успішними), відповідальними, активними, навчилися ухвалювати рішення колегіально, вчителі почали краще розуміти потребий дітей і довіряти їм. Батьки навчилися будувати партнерські відносини з учнями та вчителями, ставати учасниками навчально-виховного процесу, в керівництво школи почало більше довіряти шкільному самоврядуванню.

Та програма - це не лише зримі й вимірювані трансформації у школах, а й професійний розвиток тренерів і залучених вчителів (перших - чотири десятки, других - уже понад чотири тисячі). Згодом "Демократична школа" впливатиме і на тих, хто проце навіть не здогадується: громадянська компетентність як одна із ключових компетентностей Нової української школи стане зрозумілішою для педагогів і учнів, у тому числі й завдяки посібнику, створеному зусиллями команди програми. У перших рядках збірника зазначено: "Освіта для демократичного громадянства і прав людини покликані навчити, як жити разом, поважаючи одне одного у багатоманітному демократичному суспільстві, знати і розуміти свої права та брати активну участь у прийнятті рішень, які нас стосуються".

Сьогодні крок до цього вже зробили понад 37 000 учнів із навчальних закладів-"випускників" першого циклу програми. І вона - триває.

НЕ ЧЕКАТИ КОМАНДИ "ЗГОРИ"

Методист і вчитель Наталя Герасим була тренером першого циклу "Демократичної школи" і вже працює із закладами другого "набору". Також вона стала учасником робочої групи, що створювала посібник "Громадянська відповідальність".

Наталя Павлівна працює в методичному центрі закладів освіти Чернівецької міської ради й за сумісництвом викладає історію, право та історію Голокосту в Чернівецькій школі №41 "ОРТ". "Чому я вирішила брати участь? Насамперед прагнула пройти тренерську підготовку для роботи з різними категоріями вчителів та учнями, вдосконалити навички. І, звісно, для того, щоб посприяти демократизації шкіл нашого міста: не чекати команди "згори", а робити власними силами те, що подужає одна людина".

За словами пані Наталі Герасим, підготовка тренерів починається з тренінгів, на яких з учасниками працюють кваліфіковані спеціалісти - приміром, старший тренер програми, експерт Ради Європи Мажена Рафальська з Польщі, а також Олена Суслова, національні координатори Христина Чушак та Андрій Донець. На наступному етапі ми проводили базові тренінги для шкільних команд. На мій погляд, підготовка тренерської команди проекту дуже кваліфікована.

Згодом, коли школи визначили для себе, що хотіли б удосконалювати, тренери готувалися відповідати саме на ці цільові запити: слухали теорію, проходили практичні заняття і робили намітки щодо своїх подальших тренінгів на місцях. Підопічними Наталі Герасим та колег Віталія Півторака й Наталії Маркусь стали заклади Чернівців, Заліщиків, Миколаєва та Хмельницького.

- На початку ми мали провести у школах презентаційну зустріч, ознайомити їх з підходами Ради Європи у сфері освіти для демократичного громадянства і прав людини та підходами програми, згодом - допомогти закладам оцінити їхню ситуацію, використовуючи унікальний інструмент, розроблений Центром імені Вергеланда, - згадує пані Наталя. - Третя зустріч була присвячена плануванню змін: команда школи міркує, як подолати проблеми, а тренери допомагають їй у цьому. А з початком навчального року розгорнулася конкретна робота: тренінги із заявлених проблем, які ми готували відповідно до напряму, в якому виршіили рухатися заклади, проміжні зустрічі, на яких оцінювалася виконана робота й планувалася подальша. У другому семестрі ми приїжджали у школи на підсумкові заходи, а на останній зустрічі заклади знову здійснювали оцінку за згаданим інструментом, визначаючи, що змінилося за кожним параметром.

Три з чотирьох шкіл вирішили, що пріоритетними для них є зміни у навчально-виховному процесі. Проблеми були подібними, але шляхи вирішення заклади обирали самі. Пані Наталя ділиться цікавим спостереженням: обравши спочатку лише одну сферу, усі заклади згодом охопили максимум - і навчально-виховний процес,  і врядування в навчальному закладі, і співпрацю з громадою.

- Я з цікавістю спостерігала на Чернівецькою школою №38 - це заклад, який я закінчувала сама, і так сталося, що наша команда опікувалася ним, - розповідає Наталя Герасим. - Колектив виявився дуже активним, і  це згодом відзначили у Центрі імені Вергеланда. У школі вирішили реформувати навчально-виховний процес: до навчального плану внесли кілька спецкурсів із громадянської освіти і на основі посібників Ради Європи намагались інтегрувати основні підходи освіти для демократичного громадянства і прав людини у викладання різних предметів. До цієї роботи долучилися майже всі педагоги закладу. Що цікаво - формуючи робочі навчальні плани, вчителі готували презентацію курсів за вибором для учнів та батьків, аби вони могли обрати те, що до вподоби. Тобто таким чином діти і батьки були долучені до формування навчального плану. Це унікальна практика: зазвичай робочий план складає дирекція. Такий підхід дав хороший результат: коли діти обирали самі, у них було набагато більше зацікавленості цими курсами. Крім того, наприкінці циклу школа розробили власний невеликий посібник, у якому висловила своє бачення - в яких темах на різних предметах можна висвітлювати питання з посібників Ради Європи з освіти для демократичного громадянства і прав людини.

Більше того - після впровадження змін у школі учні ініціювали створенні громадянської організації свого мікрорайону: дали оголошення, зібрали школярів інших закладів, розповіли їм про ідею. Організація займатиметься благоустроєм району. "Ми не очікували цього, і надзвичайно раді, що програма мала такі результати", - каже Наталя Павлівна. Додамо: якщо діти беруть на себе відповідальність і починають діяти ще до виходу зі стін школи - це найвища похвала "Демократичній школі".

Валентина Сорока, "Освіта України"

Contact information

Karl Johans gate 2,
NO 0154 Oslo, Norway

PHONE: +47 21 08 24 10
FAX: +47 21 08 24 11
MAIL: post@theewc.org