Школа, в якій не страшно обійняти директорку

За час керівництва Наталії Ништи у львівській школі № 69 відбулося багато позитивних змін: зробили ремонти, збільшили кількість учнів, зміцнили співпрацю з батьками, зробили педколектив більш дружнім та відкритим, а також змінили підходи до навчання. Ми побували в школі, аби подивитись на перетворення на власні очі.


Уривок статті на сайті Нової Української Школи про історію успіху школи-випускниці першого циклу Програми «Демократична школа», 23 березня 2018

Лунає дзвоник. Наталія поспішає на урок з української літератури в межах шкільного марафону інноваційної освіти (кожен учитель випробовує певну методику та запрошує колег подивитись). Сьогодні учнів сьомого класу чекає заняття про щастя за мотивами творчості українського письменника Олекси Стороженка. Діти сідають у коло, аби обговорити, що таке щастя, а потім приклеюють на дошку стікери у вигляді пташок із власними визначенням поняття “щастя”.

“Щастя – це любов, родина, дружба, улюблена справа”.

“Щастя – це наше життя”, – підсумовує учень Максим.

The European Wergeland Centre

Наталія використовує якомога більше інтерактивних вправ під час уроків. Зокрема, роботу в групах, спільне малювання, презентації. 

“Ми впроваджуємо філософію та критичне мислення для дітей. Практикуємо змішане навчання, використовуємо мобільні додатки для самостійного засвоєння матеріалу і виконання тестових завдань”, – пізніше розповідає мені директорка. 

За останні два роки в школі розширили спектр факультативів. До вибору пропонують Культуру добросусідства, Логіку, Фінансову грамотність, Психологію особистості. А минулого року, під час участі в Програмі «Демократична школа» започаткували курс “Громадянська освіта”, який триває і зараз.

“Рішення щодо запровадження того чи іншого факультативного курсу ми ухвалюємо спільно з батьками та учнями”, – каже Наталія.

Після уроку разом із директоркою йдемо на екскурсію в початкову школу. В очі одразу кидаються кольорові стіни коридорів: одразу хочеться все роздивитися і спробувати на дотик. Двері кожного класу оформлені по-різному: на них можна побачити фотографії учнів, малюнки та аплікації. Навіть старі батареї в коридорах – у вигляді кольорових олівців. Директорка постійно наголошує, що вона підтримує та заохочує будь-які прояви творчості.

“Це пішло відтоді, коли зовсім бракувало коштів, і вчителі разом з батьками й дітьми постійно щось вигадували, малювали та прикрашали. Але зараз ми вже увійшли в смак і продовжуємо цю традицію”, – каже директорка.

The European Wergeland Centre

Класи початкової школи відремонтовані й обладнані сучасною технікою. Фінансування на обладнання отримали від держави, батьків і за рахунок грантових коштів. У коридорі до Наталії несподівано підбігають діти – з обіймами. Цікавляться як у неї справи та далі вирушають на обід.

Зміни – це не про приміщення 

“Під час участі в «Демократичній школі» ми змінили формат проведення педрад. Почали застосовувати інтерактивні форми засідань, але колектив все одно мені здавався неоднорідним, не всі розуміли, що потрібні зміни в освітньому процесі”, – ділиться Наталія.

Після річної інтенсивної роботи вже є сформована команда, яка працює заради спільної мети, а директор лише координує їхні дії.

Педради відбуваються в альтернативних до традиційного форматах. Нещодавно організували “світове кафе” (коли учасники переміщаються по колу між кількома столами, за якими обговорюють різні питання), застосовували методику “6 капелюхів мислення” (кожен учасник має свій капелюх і відповідає за певний напрям обговорення), наступне засідання має бути у форматі педагогічного слайд-шоу” (вчителі будуть готувати презентації та ділитися досягненнями з інноваційної освіти). “Під час «Демократичної школи» в нас були тренери – тобто був системний підхід. Ми разом діагностували, які ланки в організаційному і навчальному процесах були найслабшими. За цей час змінилися атмосфера в колективі і підхід до інновацій”, – каже директорка. Одним з напрямів змін була співпраця з батьками. Тепер замість звичних зборів батьківського комітету відбуваються неформальні зустрічі “Кава з батьками”.

За словами пані Наталії, батьки сприйняли зміну формату позитивно – адже тепер діалог відбувається більш конструктивно і в невимушеній атмосфері. “За кавою говоримо на різні теми, інколи психологічні, нещодавно мали розмову про емоційний інтелект дитини. Якщо колись йшли зі скаргами чи емоційними викликами, то тепер просто приходять і кажуть: “Ви знаєте, ми подумали, що так буде краще. А як ви думаєте?”. І ми разом спільно вирішуємо”, - розповідає директор.

Школа також активно долучається до різних громадських проектів. Зараз бере участь у міжнародному проекті “Інтегральне лідерство в освіті“, “Молодь дебатує“. Учні їздили в Харків на всеукраїнський фінал із дебатів. “Ми не були першими, але непогано себе проявили”, – говорить Наталія. Коли пані Наталія тільки прийшла на посаду директорки, учнівське самоврядування школи було організоване добре. Але діти не проявляли ініціативи, були керовані згори. Та протягом минулого року все змінилося. “Ми вчилися вирішувати шкільні проблеми спільно, і діти почали розуміти, що також можуть впливати на процес ухвалення рішень”. Тепер учні вільно висловлюють свої ідеї, беруть участь у проектах і навіть залучають грантові кошти. Під час участі у Школі змін від Інституту суспільних ініціатив, вони написали проект і виграли тисячу гривень на його реалізацію. На ці кошти зробили для школи рекламний банер, який зараз висить на фасаді будівлі.

Нещодавно в школі відбулася акція Джинсоманія. Учні приносили старі джинси й шили з них пуфи – тепер у бібліотеці є комфортна зона для сидіння для всіх охочих. Уже другий рік поспіль у школі працює учнівське телебачення. На гуртках діти займаються відеоблогінгом і фотографією. А ще в школі №69 розвивається екологічний напрям. Наприклад, тут сортують сміття, а минулого року в співпраці з організацією “За ЕКОрозвиток” у шкільному подвір’ї облаштували урбан-сад “Зелене подвір’я”. Тепер діти на уроках природознавства займаються садівництвом і мають додаткову зону для відпочинку. Влітку урбан-сад слугує простором для проведення фестивалів, ярмарків та навчання.

Наталія має безліч нових ідей та планів. Зокрема, створення коворкінгу та громадського простору, щоб представники громади могли збиратися і обговорювати важливі питання. Її бажання – інтегрувати шкільний простір у життя району. Адже він може стати майданчиком для втілення міських проектів.

 

Марія Ворончук, Програма підтримки освітніх реформ у Україні “Демократична школа” центру ім. Вергеланда, спеціально для “Нової української школи”

Contact information

Karl Johans gate 2,
NO 0154 Oslo, Norway

PHONE: +47 21 08 24 10
FAX: +47 21 08 24 11
MAIL: post@theewc.org